"Щодо неоднозначних забудов". Інтерв’ю Голови ДАБІ для LB.ua

Голова ДАБІ Кудрявцев: «Протести є дієвим механізмом боротьби з неоднозначними забудовами»

Як діяти, якщо поблизу вашого будинку розпочалася незаконна забудова? Куди скаржитися, якщо на місці парку намагаються облаштувати парковку або «притулити» черговий торгівельний центр туди, де йому явно не місце? Відповіді на ці питання наразі часто хвилюють киян. Втім, не тільки киян, проблема неоднозначних будівництв знайома мешканцям чи не всіх великих міст.

Олексій Кудрявцев – голова Державної архітектурної інспекції (що підпорядковується Мінрегіонбуду Геннадія Зубка) за все це відповідає за посадою. Стверджує: за останні три роки (період його каденції у відомстві) кількість незаконних будівництв в столиці зменшилась. А те, що не з усіма ними виходить справитися – збіг низки фаткорів. Аби розставити точки над «і» LB.ua вирішив поспілкуватися з паном Кудрявцевим напряму.

Соня Кошкіна (СК): Отже, що наразі відбувається у Києві із забудовами? Враження повного колапсу: постійні скандали, порушення, конфлікти з місцевими мешканцями.

Олексій Кудрявцев (ОК): Я не вважаю, що це коректна характеристика. Звісно, є будівництва, що здійснюються з порушеннями. Деякі ми зупинили, щодо деяких анулювали дозвіл на будівництво, як, наприклад, на вулиці Сормовська, 3 у Дарницькому районі (за даною адресою пошукові системи видають ЖК «Орієнтир» від Будтехнології, – ред.), Січових стрільців, 59 у Шевченківському районі (ЖК «Покрова» від Укрбуд, – ред.), Вознесенський узвіз, 28-30 у Подільському.

На тій же Микільсько-Слобідській планували побудувати шість будинків, а в результаті будують два. Ми видали дозвіл на добудову тільки двох будинків (це робота компанії Укрбуд, – ред.).

Призупинено будівництво на розі вулиць Львівська та Живописна (ІБК Центробуд, – ред.). Надано приписи про усунення порушень, які забудовник має виконати.

Андрій Яніцький (АЯ): Призупинено, але не скасовано.

ОК: Так. Є прописана законодавча процедура, ми не можемо просто вийти і безпідставно анулювати дозвіл. Для цього мають бути виявлені суттєві порушення на об'єкті. А є такі об'єкти, де будівництво здійснюється законно, однак просто не подобаються людям. Вони виходять на протести, створюють перешкоди. Іноді забудовники йдуть їм назустріч.

На мою, як киянина, думку у столиці немає чіткого плану розвитку міста. А окремі точкові забудови одна з одною не узгоджуються, тому виникають такі коментарі про «повний колапс», як ви кажете. Мабуть, треба приймати новий Генплан та розвивати місто відповідно до нього.

СК: Наскільки ДАБІ — самостійний орган прийняття рішень?

ОК: Відсотків на 90 самостійний. Ми підпорядковуємся Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Віце-прем'єр-міністру Геннадію Зубку. Але питання ж не у тому, хто приймає рішення. Якщо рішення законне — його приймають, якщо ні — то ні.

СК: А якщо щось лобіюють великі політичні сили?

ОК: За три роки, що я працюю на посаді голови ДАБІ, не було випадків, щоб хтось мені телефонував та казав «скасуй це рішення».

СК: Та невже?

ОК: Ми приймаємо рішення виключно в правовому полі, у межах своїх повноважень та керуючись нормами закону.

АЯ: Правове поле — поняття відносне. На жаль. Історія з Сінним – кращий тому доказ.

ОК: Державна архітектурно-будівельна інспекція України видає документи дозвільного характеру не на власний розсуд. Щоб дозвіл отримати, потрібно подати визначений законодавством перелік документів, що видаються іншими структурами та до яких ми жодним чином не маємо відношення. Якщо говорити про Сінний, то там (у забудовника, – ред.) є земельна ділянка, містобудівні умови та обмеження, експертиза, проект тощо. Є погодження, до речі, Мінкульту. Тому якби ми не видали дозвіл, то, по-перше, нас можна було б звинуватити у порушенні вимог закону, а по-друге, у наявності якогось інтересу.

СК: Будинок на 24 поверхи замість Сінного ринка… Це нормально?

ОК: Це ненормально. Однозначно, ненормально. Як для киянина. Як для чиновника – маємо діяти відповідно до процедур.

СК: І що ви зробили, щоб нинішній будівельний ад у місті зупинити?

ОК: Перш за все, ініціювали розробку та прийняття Закону №1817, який докорінно реформував дозвільну систему в будівництві. В результаті внесених змін до містобудівного законодавства незаконних будівництв стало значно менше.

Раніше для об'єктів І-ІІІ категорій складності діяв декларативний принцип початку та завершення будівництва. Тобто забудовники просто повідомляли орган держархбудконтролю про те, що щось хочуть побудувати та мають для цього всі визначені законом документи. Відповідно ми могли перевіряти лише повноту внесених у декларацію даних.

У той же час для будівництва багатоквартирних будинків і житлових комплексів, IV – V категорії складності, потрібно було отримувати дозвіл та надати органу держархбудконтролю всю необхідну документацію. Порядні забудовники йшли за дозволом, а непорядні, не бажаючи проходити цю процедуру, просто занижували категорію складності об'єкта до третьої та починали будувати за декларацією.

За такими підходами, наприклад, будувалися об'єкти Анатолія Войцеховського (Укогруп). Не маючи земельної ділянки під багатоквартирну забудову та містобудівних умов, але при цьому маючи приватну земельну ділянку під будинок до трьох поверхів, вони декларували будівництво такого будинка, а зводили багатоповерхівку. Ось це методи Войцеховського.

Зараз такі методи неможливі. Замість поділу об'єктів на категорії складності здійснено перехід на три класи наслідків (відповідальності): незначний СС1, до якого відносяться малі будівництва (магазинів, перукарень, приватних будинків — це до 80% всього будівництва в країні), середній СС2 та значний СС3, до якого відносяться житлові комплекси, соціальні, промислові об'єкти тощо.

Для будівництва об'єктів СС2 та СС3 тепер обов'язковим є отримання дозволу, і без-будь яких альтернатив.

Крім того, раніше відповідальність була встановлена лише для тих, хто декларацію заповнював. У разі виявлення подання недостовірних даних в 90% випадків цю людину не можна було знайти. Сьогодні ж замовник несе відповідальність за документи, що подав органу архбудконтролю, а, посадова особа, яка видає дозвіл, за прийняте рішення.

АЯ: Хіба система не збереглася? Просто замість декларацій тепер для простих об'єктів є повідомлення. І так само можна зробити таке повідомлення, а побудувати хмарочос, на який мали б отримати дозвіл. Назви змінили тільки.

ОК: Подекуди є випадки намагань замовників занизити клас наслідків СС2 до СС1, але щодо великих будівництв із значними наслідками, такого не відбувається. Система вже працює рік і довела свою ефективність. Помилка старої системи була у тому, що об'єкти класу СС2 можна було нехитрим способом віднести до різних категорій складності (третьої або четвертої), на які поширювалися різні дозвільні системи.

АЯ: Переважна кількість будівництв станом на зараз — це якраз ті, хто починав будуватися по деклараціях, а не по дозволах?

ОК: За останній рік видано багато дозволів, за якими вже ведуться нові будівництва. Приріст за рік склав не менше 20%. А може й всі 30%.

СК: З чим цей будівельний бум пов'язаний? Ціни на нерухомість низькі. Пропозиція велика. Нащо будують все нове і нове житло?

ОК: Мабуть, у забудовників є вільні кошти, які вони вкладають у будівництво. Іншого пояснення я не бачу.

СК: Тобто забудовники так відмивають гроші? Чи капіталізують свої «чесно» нажиті капітали?

ОК: Про відмив коштів нічого сказати не можу. Але я погоджуюся, що обсяги будівництва помітно зросли.

АЯ: Як на мене, існує ризик системної кризи на ринку нерухомості, як у 2008 році. Знов зупиняться будівництва, стоятимуть недобудови…

ОК: ДАБІ жодним чином не впливає на цей процес. Земельні ділянки виділяє міська влада… Вона ж видає містобудівні умови та обмеження. Активне будівництво ведеться не лише у Києві, а й в області, обласних центрах, в містечках із населенням понад 50 тис. мешканців. Можливо, забудовники бачать перспективи на п'ять-сім років вперед.

СК: Можете назвати три найкращих забудовника?

ОК: У кожного забудовника є вдалі і невдалі проекти. Я б нікого не хотів виокремлювати…. Хоча, є компанії, до яких у ДАБІ немає питань. Це, наприклад, КАН. Хто ще… «Ліко-холдінг» – теж нормальний забудовник. “Київміськбуд”…

АЯ: Як ви проводите позапланові перевірки об'єктів будівництва?

ОК: Вийти на позапланову перевірку просто так ми не можемо – тільки за обґрунтованими зверненнями, зверненням народних депутатів, або за вимогою правоохоронних органів. Небайдужі мешканці часто звертаються і просять провести перевірки. Але самостійно ми не маємо права вирішувати куди поїхати для здійснення позапланової інспекції.

Процедура проведення планових перевірок сьогодні так врегульована, що ми формуємо план на рік. Законодавством встановлено такі терміни проведення планових контрольно-інспекційних заходів, що фактично перевірити об'єкт можливо лише один раз за весь термін будівництва. Тож є об'єкти, на які ми не встигаємо зайти за весь період будівництва, а виходимо тільки при введені в експлуатацію. І якщо виявляється, що проектом передбачено десять поверхів, а реально побудовано 15, то будинок не приймаємо в експлуатацію. У такому випадку забудовник має отримати нові містобудівні умови та обмеження та відкоригувати проект, або знести зайві поверхи. Тому виникають сумніви щодо ефективності діючої системи контролю, ми не повинні виходити на перевірки в самому кінці будівництва.

Сьогодні ДАБІ пропонує змінити концепцію контролю за будівництвом. Ми пропонуємо відмовитись від практики планових перевірок та запровадити поетапний огляд виконання будівельних робіт на об'єктах за зверненням забудовника.

Має бути хоча б три етапи оглядів. Наприклад, перший етап – фундамент, другий – каркас. І третій – мережі, а потім введення в експлуатацію. І тоді б на кожному етапі ми бачили, чи є відхилення від проектних рішень, від державних будівельних норм, чи немає. Якщо є – стоп! Зупиняємо. Далі не будуємо. Лише за такого формату ми зможемо реагувати вже на перших етапах порушень, бо забудовник сам буде змушений нас запросити, показати свою роботу. Необхідно законодавчо передбачити, що якщо ці три етапи перевірок не відбулися, то не можна ввести будинок у експлуатацію.

СК: На Львівській площі височіє недобудоване одоробло, якому вже років 20. І ваші зупинені недобудови так виглядатимуть. Ваше завдання не дати навіть фундамент побудувати, якщо на цьому місці не можна будуватися.

ОК: Не можна всю систему змінити за один день. Сьогодні ми змінили дозвільну систему. Наразі треба робити наступний крок – щодо контролю. За запропонованою концепцією забудовник запрошуватиме нас у зручний для себе час на певних етапах будівництва. І ми побачимо, чи є порушення. А сьогодні приблизно половина всіх будівництв непідконтрольна ДАБІ.

АЯ: Більше того, навіть коли ви зупиняєте будівництво, забудовники на це не реагують та продовжуюсь роботи. Ось як на Осокорках, де навіть було силове протистояння.

ОК: Ми в силовий спосіб впливати не можемо. Правоохоронні органи повинні реагувати. Але і на місці не сидимо. Вже підготовлені законодавчі пропозиції щодо зупинення ліцензії тим підрядникам, які не виконують припис про зупинення робіт. Зрештою, будівельні роботи виконує підрядник, а не замовник. Сподіваюся, скоро ми отримаємо такий важіль.

АЯ: Поліція каже, що вони не юристи і таке-інше.

ОК: Є випадки, коли поліція звертається до нас. Ми надаємо інформацію, що дозвіл зупинений або взагалі немає документів дозвільного характеру. І у таких випадках вони мають реагувати.

АЯ: Чи можете ви зараз перевіряти будмайданчики, якщо немає уповноваженого представника замовника будівництва?

ОК: Це законодавством, на жаль, не до кінця врегульовано. Сьогодні виходить інспектор на об'єкт, бачить, що він будується, а відповідальної особи на місці немає. І у такому випадку інспектор нічого зробити не може.

АЯ: Чи діє містобудівний моніторинг, який мають проводити місцеві органи влади?

ОК: У нас триває процес децентралізації містобудівних повноважень, місцеві громади можуть створювати власні органи архбудконтролю і контролювати будівництво на своїй території. Там, де такі інспекції створені, місцева влада здійснює містобудівний моніторинг самостійно. Наприклад, місто Київ звертається до київської місцевої інспекції, якій передано містобудівні повноваження ще у 2016 році. Тому Київ сам себе моніторить.

АЯ: Тобто зараз всі обласні центри мають власні ДАБІ?

ОК: Окрім Запоріжжя, Полтави та Хмельницького.

АЯ: Чому ці три не мають?

ОК: Мабуть, їм не потрібно. В законі не визначено, що всі громади обов'язково мають створювати органи держархбудконтролю — лише за бажанням. Хто має таку можливість, хто готовий брати на себе відповідальність, той отримує повноваження. Наразі функції вже передано100 новоутвореним органам — всім обласним центрам, окрім вказаних трьох, усім містам з населенням понад 100 тисяч мешканців та більшості містам з населенням понад 50 тисяч. Тобто реформа відбулася. Більшість — відсотків 90 місцевих інспекцій — працюють за законом. Деякі то працюють, то ні. Є випадки затримання керівників новоутворених органів правоохоронцями. Один раз на півроку ми перевіряємо роботу новоутворених органів.

АЯ: Тобто ви маєте на них якийсь вплив?

ОК: Ми можемо навіть зробити подання на звільнення керівника, але остаточне рішення приймає міський голова та міська рада.

АЯ: Тобто якщо міський голова корумпований, міська рада корумпована, то вони мають собі кишенькову ДАБІ…

ОК: Закон недосконалий, ми почали його розробляти ще у 2014 році. Сьогодні навіть якщо громада захоче відмовитися від виконання функцій архбудконтролю, вона не зможе цього зробити, оскільки законом це не передбачено. Є випадки, коли ми надаємо приписи про усунення порушень місцевими інспекціями, а ніхто нічого не робить — ніякої реакції. Наразі народними депутатами підготовлено законопроект 7266-1. Якщо його приймуть, ми зможемо більше впливати на діяльність місцевих органів.

СК: Як людина має реагувати, якщо під її вікнами розпочалося суперечливе будівництво? Дайте покрокову інструкцію.

ОК: Є в нас громадська приймальня, є сервіс електронних звернень та моя особиста скринька на сайті ДАБІ. І люди пишуть. Максимум упродовж доби ми реагуємо. Я особисто кожного дня читаю всі листи, які надходять на пошту Голови. Також є відповідальна особа, яка реагує на кожен лист – в разі потреби телефонує заявнику, дає поради як діяти. І якщо розпочалася забудова без дозвільних документів, ми зробимо все, щоб зупинити це незаконне будівництво ще на початковому етапі.

СК: Добре, написала людина вам. Але поки ваш співробітник відреагує, там вже котлован вириють, будівництво триватиме.

ОК: Треба викликати поліцію, сказати про незаконне будівництво. Написати звернення до міського голови. Зробити максимальний розголос. Забудовники не люблять конфліктів з місцевими мешканцями.

СК: Та невже? Маса прикладів свідчить: в подібних випадках забудовник просто починає більше витрачатися на промо та рекламу. Мешканці ж можуть написати хоч 45 цих звернень, що далі?

ОК: Якщо є дозвіл ДАБІ або місцевої інспекції, то вже вибачайте… Є реєстр дозволів на будівництво, він сьогодні відкритий, можна на пряму лінію зателефонувати до ДАБІ. Десь години вистачить, щоб зрозуміти, чи є дозвіл у забудовника, чи немає. Якщо дозвіл є — це одне питання. Якщо немає, треба робити все, щоб зупинити будівництво з самого початку.

АЯ: Не завжди ці дозволи говорять про законність забудови. Ось приклад зі станцією метро Героїв Дніпра. Забудовник там має дев'ять земельних ділянок, і не всі вони поєднані одна з іншою. Не можна їх об'єднати у повітрі. А дозвіл вони отримують…

ОК: Там вже було стільки перевірок… Одні спеціалісти кажуть одне, інші — інше. Містобудівні умови видані, є проект, є експертиза проекту…

АЯ: Але якщо ви бачите, що порушення очевидні?

ОК: Що ж ми можемо зробити, якщо всі документи вони надали? Я ж не можу сказати, що ці документи вони отримали незаконно? Всі вони є у реєстрах…

АЯ: Навіть якщо ви бачите, що експертиза проекту дуже сумнівна?

ОК: Містобудівні умови та обмеження хто надає? Місцева влада. Якщо ми бачимо, що в експертному звіті проекту не враховано містобудівні умови та обмеження чи інші документи, то дозвіл не видається.

АЯ: Чи надасть ДАБІ дозвіл на будівництво на Совських ставках у Голосіївському районі? Там зараз є проект детального плану територій (ДПТ), який профінансувала компанія “ГЕОС Девелопмент”…

ОК: Цей ДПТ ще не погоджений. Будемо чекати рішення міських депутатів. Ми не можемо як приймати рішення за органи місцевого самоврядування або за правоохоронні органи, так і не рахуватися з ними.

АЯ: Навіть якщо бачите, що у реальності там водойми та зелена зона, а у проекті ДПТ написано, що там болото і водойм немає?

ОК: Вибачте, а депутати міської ради, коли будуть голосувати за це рішення, не можуть там проїхати — подивитися? Є ж у Київраді незалежні депутати, які можуть взяти слово та сказати: тут є вода, ось – фото, ось – відео. Якщо люди будуть про це казати, виходити з протестами, то депутати, може, й не проголосують. Але це питання не до ДАБІ, це є повноваження міської ради.

СК: Тобто протести — дієвий механізм боротьби з неоднозначними забудовами?

ОК: Однозначно, так.

СК: Наведіть приклади, коли протести киян зупинили будівництво? Окрім Десятинного провулка.

ОК: Микільська Слобідка, Січових Стрільців….

СК: Якщо б там не підключилися депутати Верховної Ради…

ОК: Там було дуже багато місцевих мешканців. Депутати Ради вже згодом у ці питання втрутилися.

СК: Насільки київська влада ефективно протистоїть неоднозначним забудовам?

ОК: Як на мене, міська влада реагує максимально швидко. Іноді мер особисто на такі об'єкти виїжджає. Але реагують тільки тоді, коли виходять мешканці, де є протистояння.

СК: Чи може ситуація з неоднозначними забудовами вплинути на результати виборів мера, наприклад.

ОК: Я не бачу ніякої загрози.

АЯ: Але коли урядова газета друкує заяву поважних людей, які просять зупинити житлову забудову у Києві взагалі… Це ж про щось говорить?

ОК: Якщо кияни бачать загрозу, то ми це побачимо за результатами виборів. Проблеми є в багатьох містах, але чия у тому провина? Хто видає всі ці містобудівні умови та обмеження? Міська рада і архітектор, який підпорядкований міському голові.

СК: Міський голова Києва — ефективний мер?

ОК: Мер Кличко дуже багато зробив для міста.

СК: І ви готові проголосувати за нього, якщо він піде у мери знов?

ОК: Готовий. Кличко – це вже зрозуміла мені людина. Якщо буде новий мер — хто його знає, як воно буде. А про Кличка я вже все розумію.

Текст оригіналу читайте на LB.ua

Важная информация

Законодательные изменения предусматривают обязательную экспертизу проектов

Законодательные изменения предусматривают обязательную экспертизу проектов

Закон № 1817-VIII "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования градостроительной деятельности» вступил в силу 10 июня 2017. Он имеет многовекторное действие и направлен, прежде всего, на смену существующей системы разрешений в строительстве. Отныне строительная отрасль будет работать по новым правилам и нормам. Закон предусматривает обязательную экспертизу проектов строительства

подробнее

Как выбрать экспертную компанию для экспертизы проектов строительства в Украине

Как выбрать экспертную компанию для экспертизы проектов строительства в Украине

Выбор экспертной организации - очень сложный и важный процесс. Ознакомьтесь с советами, которые могут вам помочь в выборе подрядчика. Во-первых, убедитесь, что выбранная вами компания находится в списке экспертных организаций, имеющих право на осуществление комплексной экспертизы проектов строительства, который размещен на сайте Минрегионстроя. Правильный выбор также предполагает учет других важных факторов.

подробнее

«Перша Будівельна Експертиза» відповідає новим критеріям Мінрегіону

«Первая Строительная Экспертиза» отвечает новым критериям Минрегиона

ООО «Первая Строительная Экспертиза» соответствует Критериям и может осуществлять экспертизу проектов строительства объектов, которые не содержат государственной тайны, по всем направлениям экспертизы, кроме экспертизы дорог, ядерной и радиационной безопасности, всем разделам проектной документации, по классу последствий относятся к объектам (СС1), (СС2) и (СС3).

подробнее